Нового року не буде. Буде наступний.
Новий після перемоги.
Коли йобана руzня здохне, коли всі будуть вдома, коли з сім'єю, коли мала у гарному платті, коли батьки і молодшенькі, коли пишеш кєнтам, коли олів'є і шампунь, коли середній палець в тєлік, коли до 12 вдома, а потім іди куди хочеш.
Нового року не буде.
Буде наступний.
Наступний день, у який мужики так само будуть єбашить йобану руzню.
Наступний день, у який волонтери будуть тянуть то саме нужне шось, шоб єбашить йобану руzню.
Наступний день, у який мама і мала будуть ждать, поки їх котик наєбаше йобану руzню.
Наступний день, у який наєбашена йобана руzня от'їжає в пакетах на прокляті землі.
Наступний день, який наближає нас до Перемоги.
А руzню до того, шо її остаточно наєбашать.
Нового року не буде.
У нас знову та сама зима, на тепло якої моляться мільйони.
І незабаром, той самий лютий.
Про який знали, але не знали.
За ним та сама весна, якої не було.
І палюче літо.
Після якого та сама генераторна осінь.
Нічого нового.
Нового року не буде. Він буде після Перемоги.
На яку моляться мільйони.
#новогорокунебуде
#тількипісляПеремоги
#Йобанарусня
© #SURJIK
